стабілізований —
стабілізо́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
стабілізований —
Стабілізо́ваний. Затверджений. Ілярій Федорович, гімн[азіяльний] учитель в Кіцмани, зістав стабілізований з титулом професора (Б., 1907, 65, 3) // пол. stabilizować, заст. — затвердити.
Українська літературна мова на Буковині
стабілізований —
СТАБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стабілізува́ти. Для опису аномальних транспортних явищ у плазмі утримуваної і стабілізованої магнітним полем, необхідна нелінійна теорія колективних збуджень (з наук. літ.); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
стабілізований —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стабілізувати. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стабілізований —
СТАБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стабілізува́ти. До середини 30-х років були стабілізовані шкільні програми, підручники (Літ. Укр., 8.VI 1968, 3); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах