стабілізований
СТАБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стабілізува́ти.
До середини 30-х років були стабілізовані шкільні програми, підручники (Літ. Укр., 8.VI 1968, 3);
// У знач. прикм.
В разі приземлення космонавта окремо від корабля, парашутна система крісла забезпечує його стабілізований і плавний спуск на землю або воду (Рад. Укр., 9.IX 1961, 4).
Словник української мови (СУМ-11)