1. Словник української мови в 11 томах

стабілізований

СТАБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стабілізува́ти.

До середини 30-х років були стабілізовані шкільні програми, підручники (Літ. Укр., 8.VI 1968, 3);

// У знач. прикм.

В разі приземлення космонавта окремо від корабля, парашутна система крісла забезпечує його стабілізований і плавний спуск на землю або воду (Рад. Укр., 9.IX 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стабілізований — стабілізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стабілізований — Стабілізо́ваний. Затверджений. Ілярій Федорович, гімн[азіяльний] учитель в Кіцмани, зістав стабілізований з титулом професора (Б., 1907, 65, 3) // пол. stabilizować, заст. — затвердити. Українська літературна мова на Буковині
  3. стабілізований — СТАБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стабілізува́ти. Для опису аномальних транспортних явищ у плазмі утримуваної і стабілізованої магнітним полем, необхідна нелінійна теорія колективних збуджень (з наук. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. стабілізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стабілізувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стабілізований — Стабілізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)