стабілізований
Стабілізо́ваний. Затверджений. Ілярій Федорович, гімн[азіяльний] учитель в Кіцмани, зістав стабілізований з титулом професора (Б., 1907, 65, 3)
// пол. stabilizować, заст. — затвердити.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стабілізований — стабілізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- стабілізований — СТАБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стабілізува́ти. Для опису аномальних транспортних явищ у плазмі утримуваної і стабілізованої магнітним полем, необхідна нелінійна теорія колективних збуджень (з наук. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- стабілізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стабілізувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стабілізований — Стабілізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стабілізований — СТАБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стабілізува́ти. До середини 30-х років були стабілізовані шкільні програми, підручники (Літ. Укр., 8.VI 1968, 3); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах