1. Словник української мови в 11 томах

стабілізувати

СТАБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Проводити, здійснювати стабілізацію; робити стабільним.

Німецько-фашистське командування за всяку ціну намагалося стабілізувати фронт. Великі надії покладало воно на.. Дніпро з його високим і стрімким правим берегом (Знання.., 11, 1968, 4);

Механізм [автоматичного управління] стабілізує положення ракети у заданому напрямі і забезпечує розрахункову швидкість в кінці роботи двигуна (Наука.., 2, 1959, 7);

Нині у всіх країнах починають застосовувати грунтоцементні суміші. Ними стабілізують основи для першокласних шосе (Наука… 5, 1962, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стабілізувати — стабілізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стабілізувати — Усталювати, унормовувати, ФР. нормалізувати; п-к -УЮЧИЙ, що стабілізує, здатний стабілізувати, стабілізатор, стабілізаційний, для стабілізації. Словник синонімів Караванського
  3. стабілізувати — Сталити, зісталювати, зісталити, позісталювати, насталювати, насталити, понасталювати, посталювати, посталити, усталювати, усталити, повсталювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. стабілізувати — СТАБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Привести, приводитив стійкий стан; робити стабільним. Німецько-фашистське командування за всяку ціну намагалося стабілізувати фронт. Великі надії покладало воно на .. Словник української мови у 20 томах
  5. стабілізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Проводити, здійснювати стабілізацію; робити стабільним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стабілізувати — Стабілізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)