стабілізувати
СТАБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Привести, приводитив стійкий стан; робити стабільним.
Німецько-фашистське командування за всяку ціну намагалося стабілізувати фронт. Великі надії покладало воно на .. Дніпро з його високим і стрімким правим берегом (з наук.-попул. літ.);
Механізм [автоматичного управління] стабілізує положення ракети у заданому напрямі і забезпечує розрахункову швидкість в кінці роботи двигуна (з наук.-попул. літ.);
Стабілізувати ринок;
Стабілізувати напругу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стабілізувати — стабілізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стабілізувати — Усталювати, унормовувати, ФР. нормалізувати; п-к -УЮЧИЙ, що стабілізує, здатний стабілізувати, стабілізатор, стабілізаційний, для стабілізації. Словник синонімів Караванського
- стабілізувати — Сталити, зісталювати, зісталити, позісталювати, насталювати, насталити, понасталювати, посталювати, посталити, усталювати, усталити, повсталювати Словник чужослів Павло Штепа
- стабілізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Проводити, здійснювати стабілізацію; робити стабільним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стабілізувати — Стабілізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стабілізувати — СТАБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Проводити, здійснювати стабілізацію; робити стабільним. Німецько-фашистське командування за всяку ціну намагалося стабілізувати фронт. Великі надії покладало воно на.. Словник української мови в 11 томах