стабілізація

СТАБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Зміцнення, укріплення, приведення чого-небудь у стійкий стан; стан стійкості, постійності.

Дядько Гордій спинив Давида: — А стій! Що воно ота стабілізація? Давид з’ясував, що це слово означає зміцнення (Головко, II, 1957, 72);

Стабілізація фронту; Стабілізація економіки; Стабілізація валюти; Стабілізація цін; Стабілізація навчальних програм.

2. Надання стійкої рівноваги тілу під час руху.

В ході польоту населеної космічної станції успішно проводилась орієнтація всього комплексу і стабілізація його в просторі в орієнтованому положенні (Рад. Укр., 19.I 1969, 1).

3. Забезпечення сталості, незмінності яких-небудь величин, характеристик, ступеня вияву чого-небудь.

Стабілізація швидкості; Стабілізація напруги.

4. Збереження незмінності властивостей якої-небудь речовини за допомогою стабілізатора (у 3 знач.).

Значення в інших словниках

1. стабілізація — стабіліза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стабілізація — Усталення  Словник чужослів Павло Штепа
3. стабілізація — СТАБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Зміцнення, укріплення, приведення чого-небудь у стійкий стан; стан стійкості, постійності. Дядько Гордій спинив Давида: – А стій! Що воно ота стабілізація? Давид з'ясував, що це слово означає зміцнення (А.  Словник української мови у 20 томах
4. стабілізація — (англ. stabilizarion) підтримка певного заданого стану системи. С. в АСУ спрямована на підтримку постійних значень керуючих змінних, які змінюються під впливом зовнішніх факторів.  Економічний словник
5. стабілізація — -ї, ж. 1》 Зміцнення, укріплення, приведення чого-небудь у стійкий стан; стан стійкості, постійності. Стабілізація економіки. Стабілізація валюти — підтримання курсу національної валюти шляхом здійснення відповідних заходів (девальвації, дефляції...  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стабілізація — стабіліза́ція (від лат. stabilis – стійкий) зміцнення, набування стійкості, незмінності; стан стійкості, сталості.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. стабілізація — Стан стійкості, тривкості, незмінності якогось стану або ж розвитку подій.  Універсальний словник-енциклопедія
8. стабілізація — Стабіліза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. стабілізація — рос. стабилизация 1. Поступове поліпшення економічного розвитку після виходу країни з кризового стану, що проявляється у зростанні виробництва сукупного валового внутрішнього продукту, суспільних благ і національного доходу на душу населення...  Eкономічна енциклопедія