стабілізація
СТАБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Зміцнення, укріплення, приведення чого-небудь у стійкий стан; стан стійкості, постійності.
Дядько Гордій спинив Давида: – А стій! Що воно ота стабілізація? Давид з'ясував, що це слово означає зміцнення (А. Головко);
Стабілізація фронту;
Стабілізація економіки;
Стабілізація валюти;
Стабілізація цін;
Стабілізація навчальних програм;
Стабілізація релігійної ситуації.
2. Надання стійкої рівноваги тілу під час руху.
В ході польоту населеної космічної станції успішно проводилась орієнтація всього комплексу і стабілізація його в просторі в орієнтованому положенні (з газ.).
3. Забезпечення сталості, незмінності яких-небудь величин, характеристик, ступеня вияву чого-небудь.
Стабілізація швидкості;
Стабілізація напруги.
4. Збереження незмінності властивостей якої-небудь речовини за допомогою стабілізатора (у 3 знач.).
Стабілізація бензину;
Стабілізація сирів.
Словник української мови (СУМ-20)