ставропігія —
ставропі́гія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ставропігія —
СТАВРОПІ́ГІЯ, ї, ж., церк. Право духовних закладів (монастирів, інститутів) на особливу самостійність у діяльності, незалежність від місцевої єпархіальної влади. Патріарх константинопольський Єремія надав їм [братствам] право ставропігії (І.
Словник української мови у 20 томах
ставропігія —
-ї, ж., церк. Монастир, що не підлягає місцевій єпархіальній владі, а безпосередньо підпорядкований патріархові або синоду; статус незалежності від місцевої єпархіальної влади.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ставропігія —
Автономна православна церковна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріарха (в Росії з 1721 — Святішого Синоду) і користується спеціальними правами; в Україні права с. в XVI-XVII ст.
Універсальний словник-енциклопедія
ставропігія —
СТАВРОПІ́ГІЯ, ї, ж., церк. Монастир, що не підлягає місцевій єпархіальній владі, а безпосередньо підпорядкований патріархові або синоду; статус незалежності від місцевої єпархіальної влади.
Словник української мови в 11 томах