Значення в інших словниках
-
стемніти —
стемні́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
стемніти —
[стеимн’ітие] -н'ійеи
Орфоепічний словник української мови
-
стемніти —
СТЕМНІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати, зробитися темним, темнішим. Море стемніло, змінилось (М. Коцюбинський); Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло (Леся Українка); Сірі очі стемніли, чоло побіліло (С.
Словник української мови у 20 томах
-
стемніти —
-іє, док. 1》 Стати, зробитися темним, темнішим. 2》 безос. Настати (про сутінки, вечірню темноту). Надворі стемніло. В очах стемніло у кого, кому — комусь стало погано, млосно від болю, втоми, слабості, хвилювання тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стемніти —
СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм.
Словник синонімів української мови
-
стемніти —
СТЕМНІ́ТИ, íє, док. 1. Стати, зробитися темним, темнішим. Море стемніло, змінилось (Коцюб., І, 1955, 391); Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло (Л. Укр., І, 1951, 164); Сірі очі стемніли, чоло побіліло (Вас.
Словник української мови в 11 томах
-
стемніти —
Стемні́ти, -ні́ю, -єш гл. Стемнѣть, потемнѣть. Стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). Вже на морі чайок двісті, аж море стемніло. Мет. 374.
Словник української мови Грінченка