сторожити —
СТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок. 1. Бути сторожем, виконувати обов'язки сторожа; сторожувати. Хомці буде робота, зопне [зіпне] курінь і буде сторожити, а то от нігде не найде місця... (Панас Мирний); – Ти постав мене на конюшні, – радить кінь Добрян, – ..
Словник української мови у 20 томах
сторожити —
-жу, -жиш, недок. 1》 неперех. Бути сторожем, виконувати обов'язки сторожа; сторожувати. 2》 перех. Стежити за безпекою кого-, чого-небудь, охороняти, стерегти когось, щось. || Уважно стежити за ким-, чим-небудь, підстерігати когось, щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сторожити —
ОХОРОНЯ́ТИ (оберігати кого-, що-небудь від небезпеки, якоїсь загрози і т. ін.), СТЕРЕГТИ́, ПИЛЬНУВА́ТИ, ВАРТУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, СТОРОЖИ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), СТОРОЖУВА́ТИ розм., ХОРОНИ́ТИ розм., СОКОТИ́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
сторожити —
СТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок. 1. неперех. Бути сторожем, виконувати обов’язки сторожа; сторожувати. Хомці буде робота, зопне [зіпне] курінь і буде сторожити, а то от нігде не найде місця… (Мирний, IV, 1955, 212); — Ти постав мене на конюшні...
Словник української мови в 11 томах
сторожити —
Сторожити, -жу, -жи́ш гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100.
Словник української мови Грінченка