Значення в інших словниках
-
стриманий —
стри́маний 1 дієприкметник від: стримати стри́маний 2 прикметник який уміє стримуватися; затамований; уповільнений; не яскравий
Орфографічний словник української мови
-
стриманий —
див. вихований
Словник синонімів Вусика
-
стриманий —
СТРИ́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до стри́мати. Руки опустив старий митець од рогу, І дивний ріг упав, гойдаючися, вниз, На тасьмі стриманий (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). 2. у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
стриманий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стримати. 2》 у знач. прикм. Який уміє стримуватися, володіти собою, не виявляти своїх почуттів. || у чому, з ким. Помірний, скупий у вираженні, прояві чого-небудь. 3》 у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стриманий —
ЗАТАМО́ВАНИЙ (перев. про почуття — який виявляється не повною мірою), СТРИ́МАНИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИЧА́ЄНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм. В очах його люди побачили затамовану тугу (В. Собко); Щорс почав говорити.
Словник синонімів української мови
-
стриманий —
СТРИ́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стри́мати. Руки опустив старий митець од рогу, І дивний ріг упав, гойдаючися, вниз, На тасьмі стриманий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 142). 2. у знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах