стрільнути

Стре́льнути, -ну, -неш і стрільну́ти, -ну́, -не́ш

стрільну́ти, див. стре́льнути

Значення в інших словниках

1. стрільнути — стрі́льнути дієслово доконаного виду стрільну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стрільнути — СТРІЛЬНУ́ТИ див. стре́льну́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. стрільнути — (-ну, -неш) док., що, жрм. Попросити, випросити у когось щось (у т. ч. на певний час). Стрільнути олівця. БСРЖ, 569.  Словник жарґонної лексики української мови
4. стрільнути — див. стрельнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стрільнути — СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев.  Словник синонімів української мови
6. стрільнути — СТРІ́ЛЬНУТИ див. стрельну́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. стрільнути — Стрільнути, -ну, -неш гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати. Макс.  Словник української мови Грінченка