стрінути

Стрі́нути, -ну, -неш, -нуть; стрінь, стрі́ньмо, стрі́ньте

стрі́ти і стрі́нути, стрі́ну, -неш

Значення в інших словниках

1. стрінути — стрі́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стрінути — СТРІ́НУТИ див. стріча́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. стрінути — стрінути зустріти (ср, ст): Несподівано в кнайпі стрінув колєґу, якого не бачив купу літ (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. стрінути — див. стрічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стрінути — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм.  Словник синонімів української мови
6. стрінути — СТРІ́НУТИ див. стріча́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. стрінути — Стрінути, -ся см. стріти, -ся.  Словник української мови Грінченка