стулити

Стули́ти, стулю́, сту́лиш, -лять; стули́, -лі́ть

Значення в інших словниках

1. стулити — стули́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стулити — див. партачити  Словник синонімів Вусика
3. стулити — СТУЛИ́ТИ див. стуля́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. стулити — стули́ти: ◊ стули́ти дзьоба замовкнути (м...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. стулити — див. стуляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стулити — не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к). Зовсім не спати. Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак); Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка).  Фразеологічний словник української мови
7. стулити — ЗАКРИВА́ТИ (складати що-небудь розкрите, розгорнуте), СТУЛЯ́ТИ, СТУ́ЛЮВАТИ, ЗАТУЛЯ́ТИ розм., ЗАТУ́ЛЮВАТИ рідше. — Док.: закри́ти, стули́ти, затули́ти.  Словник синонімів української мови
8. стулити — СТУЛИ́ТИ див. стуля́ти.  Словник української мови в 11 томах
9. стулити — Стулити, -ся см. стуляти, -ся.  Словник української мови Грінченка