Великий тлумачний словник сучасної мови

стулити

стули́ти

див. стуляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стулити — стули́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. стулити — див. партачити  Словник синонімів Вусика
  3. стулити — СТУЛИ́ТИ див. стуля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. стулити — стули́ти: ◊ стули́ти дзьоба замовкнути (м...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. стулити — не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к). Зовсім не спати. Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак); Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка).  Фразеологічний словник української мови
  6. стулити — ЗАКРИВА́ТИ (складати що-небудь розкрите, розгорнуте), СТУЛЯ́ТИ, СТУ́ЛЮВАТИ, ЗАТУЛЯ́ТИ розм., ЗАТУ́ЛЮВАТИ рідше. — Док.: закри́ти, стули́ти, затули́ти.  Словник синонімів української мови
  7. стулити — Стули́ти, стулю́, сту́лиш, -лять; стули́, -лі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стулити — СТУЛИ́ТИ див. стуля́ти.  Словник української мови в 11 томах
  9. стулити — Стулити, -ся см. стуляти, -ся.  Словник української мови Грінченка