Значення в інших словниках
-
стулець —
сту́лець іменник чоловічого роду стілець розм.
Орфографічний словник української мови
-
стулець —
Стілець, дзиґлик, див. сидіння
Словник чужослів Павло Штепа
-
стулець —
СТУ́ЛЕЦЬ, льця, ч., розм. Те саме, що стіле́ць. Вподовж стіни стоїть довгий диван, біля його стіл і декілька стульців (Панас Мирний); – Заходжу вранці до Андрія. В його якась жінка з села, селянка. Сидить на стульці, руки на грудях склала, заплакана (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
-
стулець —
СТУ́ЛЕЦЬ, льця, ч., розм. Те саме, що стіле́ць. Вподовж стіни стоїть довгий диван, біля його стіл і декілька стульців (Мирний, V, 1955, 219); — Заходжу вранці до Андрія. В його якась жінка з села, селянка. Сидить на стульці, руки на грудях склала, заплакана (Вас., II, 1959, 101).
Словник української мови в 11 томах