стулець
СТУ́ЛЕЦЬ, льця, ч., розм.
Те саме, що стіле́ць.
Вподовж стіни стоїть довгий диван, біля його стіл і декілька стульців (Панас Мирний);
– Заходжу вранці до Андрія. В його якась жінка з села, селянка. Сидить на стульці, руки на грудях склала, заплакана (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)