стілець
стіле́ць
-льця, ч.
1》 Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. зі спинкою, для сидіння однієї людини. Плетений стілець. Віденський стілець.
|| перен., розм. Посада, службове місце.
Електричний стілець іст. — знаряддя страти в США.
Сидіти на двох стільцях (між двома стільцями) — намагатися поділити дві протилежні думки.
2》 спец. Підставка під який-небудь механізм, інструмент, будову і т. ін.
3》 Те саме, що аналой.
Великий тлумачний словник сучасної української мови