ступа —
сту́па іменник жіночого роду для товчіння ступа́ іменник жіночого роду крок * Але: дві, три, чотири ступи́
Орфографічний словник української мови
ступа —
Хода, з. похід; ФР. крок <н. ступа за ступою>; (- звук людської ходи) кроки; (коня) найтихший хід; Р. слід.
Словник синонімів Караванського
ступа —
СТУПА́, и́, ж., перев. з означ. Манера ходити, ступати; хода. Довгенько ще сидів наш Тихон.., далі устав, тяжко, від серця здихнув і пішов собі тихою ступою додому (Г.
Словник української мови у 20 томах
ступа —
І в ступі його не трапиш. Про дуже проворного чоловіка, що уміє викрутитися з біди. Товче воду в ступі. Робить безкорисне діло. У ступі води не втовчеш. З пустої бесіди користи не буде. Такий, що і в ступі не влучиш.
Приповідки або українсько-народня філософія
ступа —
И, ж. Голова. Щось ступа зовсім не варить...
Словник сучасного українського сленгу
ступа —
I ст`упа-и, ж. 1》 Пристрій для лущення та подрібнення різних речовин (зерна, тютюну і т. ін.), неодмінним доповненням якого є товкач. || перен., розм. Про товсту, незграбну, неповоротку людину. 2》 спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ступа —
Тип сакральної споруди (переважно буддійської) індійського походження, що виконує функцію релікварію; існує як будівля або вівтар у храмі; с. виглядає по-різному в різних країнах: цейлонська дагоба, китайська пагода, тибетський мчод-ртен.
Універсальний словник-енциклопедія
ступа —
(і) в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого. Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь.
Фразеологічний словник української мови
ступа —
СТУ́ПА (пристрій для товчення чогонебудь); КОВГА́НКА (дерев'яна ступка для товчення сала), МУЩИ́Р. Товкти в ступі просо. ХОДА́ (манера ходити), СТУПА́, КРОК, ХІД, ПО́СТУП перев. з означ., ПОХОДА́ розм., ПОХІ́Д розм., ТУПА́ розм., СТУПНЯ́ діал.
Словник синонімів української мови
ступа —
СТУ́ПА, и, ж. 1. Пристрій для лущення та подрібнення різних речовин (зерна, тютюну і т. ін.), неодмінним доповненням якого є товкач.
Словник української мови в 11 томах
ступа —
(санскр.) 1. Надмогильний пам'ятник вождю або царю. 2. Буддійська культова споруда, що спочатку відзначалася монументальністю лаконічних мас і споруджувалася у вигляді ступінчастого підніжжя, на якому здіймалась величезна півсфера...
Архітектура і монументальне мистецтво
ступа —
Ступа, -пи ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном. 2) — ножана. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин...
Словник української мови Грінченка