суспільність —
суспі́льність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
суспільність —
Суспі́льність. Суспільство. Буде україньский клюб струміти до здійсненя слідуючих постулятів: збереженя і розширеня конституцийних прав і свобід і знесеня постанов, які стоять в суперечности до основ конституції...
Українська літературна мова на Буковині
суспільність —
[сусп’іл'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
суспільність —
1. суспільство, див. громадкість 2. це якість
Словник чужослів Павло Штепа
суспільність —
СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Те саме, що грома́дськість. [Заграничний політик:] Суспільність повинна .. шанувати, обожати [обожнювати] його [артиста] за те одно, що він є (І.
Словник української мови у 20 томах
суспільність —
-ності, ж. 1》 Те саме, що громадськість. 2》 рідко. Те саме, що суспільство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
суспільність —
ГРОМА́ДСЬКІСТЬ (передові кола суспільства), ГРОМАДЯ́НСТВО, СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ПУБЛІ́ЧНІСТЬ заст. Громадськість (мистецька) прийняла фільм ("Звенигора") з захопленням, народ його не прийняв зовсім як фільм незрозумілий (О.
Словник синонімів української мови
суспільність —
СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Те саме, що грома́дськість. [Заграничний політик:] Суспільність повинна.. шанувати, обожати його [артиста] за те одно, що він є (Фр.
Словник української мови в 11 томах
суспільність —
Суспільність, -ности ж. Общество. Желех.
Словник української мови Грінченка