суспільність

ГРОМА́ДСЬКІСТЬ (передові кола суспільства), ГРОМАДЯ́НСТВО, СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ПУБЛІ́ЧНІСТЬ заст. Громадськість (мистецька) прийняла фільм ("Звенигора") з захопленням, народ його не прийняв зовсім як фільм незрозумілий (О. Довженко); Стаття була — проти громадської ініціативи: автор доводив, що уряд зробив усе ліпше за громадянство (Б. Грінченко); Суспільність повинна.. шанувати, обожати його (артиста) за те одно, що він є (І. Франко); 1812-й рік.. збудив народну свідомість і народну гідність і всім цим сприяв зародженню публічності як основи широкого розвитку громадської думки (з журналу).

Значення в інших словниках

1. суспільність — Громадськість.  Словник синонімів Полюги
2. суспільність — суспі́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. суспільність — Суспі́льність. Суспільство. Буде україньский клюб струміти до здійсненя слідуючих постулятів: збереженя і розширеня конституцийних прав і свобід і знесеня постанов, які стоять в суперечности до основ конституції...  Українська літературна мова на Буковині
4. суспільність — [сусп’іл'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
5. суспільність — 1. суспільство, див. громадкість 2. це якість  Словник чужослів Павло Штепа
6. суспільність — СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Те саме, що грома́дськість. [Заграничний політик:] Суспільність повинна .. шанувати, обожати [обожнювати] його [артиста] за те одно, що він є (І.  Словник української мови у 20 томах
7. суспільність — -ності, ж. 1》 Те саме, що громадськість. 2》 рідко. Те саме, що суспільство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. суспільність — Суспі́льність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. суспільність — СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Те саме, що грома́дськість. [Заграничний політик:] Суспільність повинна.. шанувати, обожати його [артиста] за те одно, що він є (Фр.  Словник української мови в 11 томах
10. суспільність — Суспільність, -ности ж. Общество. Желех.  Словник української мови Грінченка