схитрувати —
схитрува́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
схитрувати —
див. хитрувати
Словник синонімів Вусика
схитрувати —
СХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. СХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док. Виявити хитрість, вдатися до хитрощів. Своїми розповідями про спостереження над життям бджіл він-то найбільше й допікав Павлові. Павло, як гість, мовчки терпить, звичайно, хіба що схитрує якось (А.
Словник української мови у 20 томах
схитрувати —
-ую, -уєш і розм. схитрити, -рю, -риш, док. Виявити хитрість, вдатися до хитрощів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
схитрувати —
ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
схитрувати —
СХИТРУВА́ТИ, у́ю,у́єш, і розм. СХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док. Виявити хитрість, вдатися до хитрощів. Своїми розповідями про спостереження над життям бджіл він-то найбільше й допікав Павлові.
Словник української мови в 11 томах
схитрувати —
Схитрувати, -трую, -єш гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря. Грин. II. 226.
Словник української мови Грінченка