Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

схоластик

Схола́стик, -ка; -тики, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. схоластик — Схола́стик: — тут: член єпархіального управління, у віданні якого перебували парафіяльні школи [46-1] — член єпархіального управління, у віданні якого перебували парафіальні школи [46-2]  Словник з творів Івана Франка
  2. схоластик — схола́стик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. схоластик — Буквоїд, див. начотчик, доктринер, гелертер  Словник чужослів Павло Штепа
  4. схоластик — СХОЛА́СТИК, а, ч. Те саме, що схола́ст. Сама по собі ця ідея [арифметизація логіки] не була новою, її витоки коріняться вже в працях схоластика XIV ст. Раймунда Луллія (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  5. схоластик — -а, ч. Те саме, що схоласт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. схоластик — СХОЛА́СТИК, а, ч. Те саме, що схола́ст.  Словник української мови в 11 томах