схоласт —
СХОЛА́СТ, а, ч. 1. Послідовник схоластики (у 1 знач.). Між двома рядами димарів на Гуттерівській кам'яниці стояли групами по троє чорносутанні новіції й схоласти єзуїтської колегії...
Словник української мови у 20 томах
схоласт —
-а, ч. 1》 Послідовник схоластики (у 1 знач.). 2》 перен. Людина, яка сприймає лише зовнішню, формальну сторону якої-небудь науки відірвано від життя й практики; той, хто схильний до марних і далеких від життя розмірковувань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
схоласт —
схола́ст (від грец. σχολαστής – відданий науковим чи літературним заняттям) 1. Послідовник схоластики. 2. Переносно – особа, що сприймає лише зовнішню, формальну сторону якої-небудь науки, відірвано від практики; буквоїд, начотник.
Словник іншомовних слів Мельничука
схоласт —
СХОЛА́СТ, а, ч. 1. Послідовник схоластики (у 1 знач.). 2. перен. Людина, яка сприймає лише зовнішню, формальну сторону якої-небудь науки відірвано від життя й практики; той, хто схильний до марних і далеких від життя розмірковувань.
Словник української мови в 11 томах