Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сінник

Сінни́к, -ка́; -ники́, -кі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сінник — сінни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сінник — див. ПОВІТКА; (на ліжку) матрац, (набитий соломою) солом'яник  Словник синонімів Караванського
  3. сінник — СІННИ́К, а́, ч. 1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. – Приходжу у двір – уже в хаті не світиться.  Словник української мови у 20 томах
  4. сінник — -а, ч. 1》 Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. 2》 Матрац, набитий сіном або соломою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сінник — МАТРА́Ц (м'яка товста підстилка для лежання); СІННИ́К (набитий сіном або соломою). Миня і книги носив, і матраци помагав дяді Володі набивати сіном (В. Канівець); Марія розкладала сінник на тапчані, молилась і йшла спати (С. Тудор).  Словник синонімів української мови
  6. сінник — СІННИ́К, а́, ч. 1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. — Приходжу у двір — уже в хаті не світиться.  Словник української мови в 11 томах