сінник

СІННИ́К, а́, ч.

1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна.

– Приходжу у двір – уже в хаті не світиться. Так я, щоб не турбувати тебе, і пішов у сінник спати (Панас Мирний);

Спати поклали поета на сіннику, на свіжому запашному сіні, і, зарившись у нього, Тарас Григорович одразу міцно заснув (З. Тулуб);

Сіно та інші грубі корми зберігають на горищах і спеціальних сінниках (із журн.).

2. Матрац, набитий сіном або соломою.

Вона спить на землі, на сіннику, без подушки, поклавши тілько якесь шмаття під голову (І. Франко);

[Анна:] Був обшук. Навіть солому з твого сінника витрусили (Я. Галан);

– Ото буде ваше ліжко, – тихо пояснив учитель, показуючи на дощатий тапчан з сінником, застелений чистим ряденцем (В. Кучер);

Дерев'яне високе ліжко з горбатим сінником було схоже на верблюда, і лежати на йому [ньому] треба було так само непорушно, як сидіти в човні (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. сінник — сінни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сінник — див. ПОВІТКА; (на ліжку) матрац, (набитий соломою) солом'яник  Словник синонімів Караванського
3. сінник — -а, ч. 1》 Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. 2》 Матрац, набитий сіном або соломою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сінник — МАТРА́Ц (м'яка товста підстилка для лежання); СІННИ́К (набитий сіном або соломою). Миня і книги носив, і матраци помагав дяді Володі набивати сіном (В. Канівець); Марія розкладала сінник на тапчані, молилась і йшла спати (С. Тудор).  Словник синонімів української мови
5. сінник — Сінни́к, -ка́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сінник — СІННИ́К, а́, ч. 1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. — Приходжу у двір — уже в хаті не світиться.  Словник української мови в 11 томах