Значення в інших словниках
-
січовий —
січови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
січовий —
[с'ічовий] м. (на) -вому/-чоув'ім, мн. -чоув'і
Орфоепічний словник української мови
-
січовий —
СІЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до Січ¹. Вийшовши на берег, утікачі почимчикували розшукувати січове начальство (С. Добровольський); // Належний Січі, січовикам. – В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки! (П.
Словник української мови у 20 томах
-
січовий —
-а, -е. Прикм. до Січ I. || Належний Січі, січовикам. || Власт. Січі, січовикам. || Який входить до складу Січі, є її членом. Січова рада — загальновійськові збори, верховний орган у Запорізькій Січі; обирала військову старшину та вирішувала найважливіші питання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
січовий —
СІЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до Січ¹. Вийшовши на берег, утікачі почимчикували розшукувати січове начальство (Добр., Очак. розмир, 1965, 62); // Належний Січі, січовикам. — В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити.
Словник української мови в 11 томах
-
січовий —
Січовий, -а, -е Принадлежащій Сѣчи, изъ Сѣчи. Первую часть на Покрову Січовую да на Спаса Межигорського оддали. ЗОЮР. І. 63. Січові гості. Кул.
Словник української мови Грінченка