талер —
та́лер 1 іменник чоловічого роду старовинна монета іст. та́лер 2 іменник чоловічого роду плита на друкарському верстаті
Орфографічний словник української мови
талер —
ТА́ЛЕР¹, а, ч. Те саме, що та́ляр. А з старця як посиплеться срібло-злото, як задзеленчать талери й дукати... (з переказу). ТА́ЛЕР², а, е. Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму.
Словник української мови у 20 томах
талер —
I -а, ч. Те саме, що таляр. II -а, ч. Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
талер —
та́лер I (нім. Taler) старовинна срібна монета, яку вперше почали карбувати в Чехії. Назва «талер» з деякими змінами застосовувалась у багатьох європейських країнах до 1907 р. II (від нім. Teller – тарілка)...
Словник іншомовних слів Мельничука
талер —
ТА́ЛЕР¹, а, ч. Те саме, що та́ляр. ТА́ЛЕР², а, е. Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму.
Словник української мови в 11 томах
талер —
рос. талер велика срібна монета, що чеканилась наприкінці XV- на початку XVI ст. Від назви "Т.", поширеної в Німеччині, пішли назви грошових одиниць в інших країнах: далеру Скандинавії, талеро в Італії, далєро в Іспанії, долар у США.
Eкономічна енциклопедія