талер
ТА́ЛЕР¹, а, ч.
Те саме, що та́ляр.
А з старця як посиплеться срібло-злото, як задзеленчать талери й дукати... (з переказу).
ТА́ЛЕР², а, е.
Металева плита на друкарському верстаті, на якій установлюють друкарську форму.
Працівники редакції спокійні за газету “Літературна Україна”, коли біля талера – Ніна Бондар (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)