талес

ТА́ЛЕС, а, ч.

Ритуальне покривало, виготовлене з білої овечої шерсті, яке одягають іудеї на час ранкової молитви.

Поверх звичайного одягу на ньому була чорна накидка без рукавів – ротонда, на голові невелика кругла шапочка з чорного шовку, а в руці – молитовник, загорнутий у талес (В. Малик);

У синагозі було повнісінько люду; усі євреї сиділи в талесах і, похитуючись з боку на бік, били себе кулаками в груди та жалібно голосили (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. талес — та́лес іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. талес — -а, ч., рел. Пов'язка із зображенням Тори – один із предметів іудейського культу, що ним обв'язують голову під час богослужінь у синагозі.  Великий тлумачний словник сучасної мови