талий
ТА́ЛИЙ, а, е.
Який трохи розтанув під впливом тепла; не мерзлий.
Калюжки, що звечора позамерзали, одтали, тихо вода дзюрчить поміж талим снігом (Панас Мирний);
Кардаш .. глибоко вдихнув вологе повітря, напоєне гострими пахощами талої землі (С. Журахович);
Талі льодовики живлять багато річок Землі, а ті несуть живлющу вологу на рівнини і в долини (з наук.-попул. літ.);
// Такий, який буває під час танення снігу, льоду; насичений вологою.
Земля розмерзається, і талий винний дух полів .. уже виразно чується в повітрі (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)