талий
ТА́ЛИЙ, а, е. Який трохи розтанув під впливом тепла; не мерзлий.
Калюжки, що звечора позамерзали, одтали, тихо вода дзюрчить поміж талим снігом (Мирний, III, 1954, 61);
Кардаш.. глибоко вдихнув вологе повітря, напоєне гострими пахощами талої землі (Жур., Вечір.., 1958, 31);
// Такий, який буває під час танення снігу, льоду; насичений вологою.
Земля розмерзається, і талий винний дух полів.. уже виразно чується в повітрі (Гончар, II, 1959, 39).
Та́ла вода́ — вода, що утворилася внаслідок танення снігу, льоду.
Весна іде. Сніги чорніють; ..скрізь леліють Озера талої води (Стар., Вибр., 1959, 6);
Талі й дощові води, де стік їх не регулюється, змивають верхній шар грунту (Ком. Укр., 8, 1966, 23).
Словник української мови (СУМ-11)