татусь

Тату́сь, -ту́ся́, -ту́се́ві, -ту́се́м, -ту́сю!

Значення в інших словниках

1. татусь — тату́сь іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. татусь — див. батько  Словник синонімів Вусика
3. татусь — [татус'] -ус'а, ор. -усеим/-усем, м. (на) -усеив'і/-ус'у і -усев'і/-ус'у, кл. -ус'у  Орфоепічний словник української мови
4. татусь — ТАТУ́СЬ, я, ч. Пестл. до та́то. Вибравсь татусь, вибравсь рідний в далеку дорогу (П. Гулак-Артемовський); Синочок дивиться крізь тихий сум на мене: “Як ти змінивсь, татусь! Як схуд...” (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах
5. татусь — -я, ч. Пестл. до тато.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. татусь — ТАТУ́СЬ, я, ч. Пестл. до та́то. Вибравсь татусь, вибравсь рідний в далеку дорогу (Г.-Арт., Байки.., 1955, 173); Синочок дивиться крізь тихий сум на мене: «Як ти змінивсь, татусь! Як схуд…» (Сос., II, 1958, 471).  Словник української мови в 11 томах
7. татусь — Татусь, татусьо, -ся м. ласк. отъ тато.  Словник української мови Грінченка