теоретик

Теоре́тик; -ка; -тики, -ків

Значення в інших словниках

1. теоретик — теоре́тик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. теоретик — ТЕОРЕ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто розробляє теоретичні питання певної галузі знань. Мама помиляється, єсть і там [у Швейцарії] лікарі не гірші віденських, і теоретики і практики (Леся Українка); У XVIII ст.  Словник української мови у 20 томах
3. теоретик — -а, ч. 1》 Той, хто розробляє теоретичні питання певної галузі знань. 2》 розм. Про людину, що любить абстрактно розумувати, теоретизувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. теоретик — ТЕОРЕ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто розробляє теоретичні питання певної галузі знань. Мама помиляється, єсть і там [у Швейцарії] лікарі не гірші віденських, і теоретики і практики (Л. Укр., V, 1956, 409); У XVIII ст.  Словник української мови в 11 томах