1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

теоретик

Теоре́тик; -ка; -тики, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теоретик — теоре́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. теоретик — ТЕОРЕ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто розробляє теоретичні питання певної галузі знань. Мама помиляється, єсть і там [у Швейцарії] лікарі не гірші віденських, і теоретики і практики (Леся Українка); У XVIII ст. Словник української мови у 20 томах
  3. теоретик — -а, ч. 1》 Той, хто розробляє теоретичні питання певної галузі знань. 2》 розм. Про людину, що любить абстрактно розумувати, теоретизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. теоретик — ТЕОРЕ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто розробляє теоретичні питання певної галузі знань. Мама помиляється, єсть і там [у Швейцарії] лікарі не гірші віденських, і теоретики і практики (Л. Укр., V, 1956, 409); У XVIII ст. Словник української мови в 11 томах