Значення в інших словниках
-
теракота —
терако́та 1 іменник жіночого роду випалена кольорова високоякісна гончарна глина терако́та 2 іменник жіночого роду неглазурований керамічний виріб з такої глини
Орфографічний словник української мови
-
теракота —
терако́та (італ. terracotta, від terra – земля і cotta – випалена) вид кераміки, вироби з неглазурованої випаленої кольорової пористої глини.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
теракота —
ТЕРАКО́ТА, и, ж. 1. Випалена кольорова високоякісна гончарна глина. Деякі хліви пофарбовані теракотою майже під стріху (О. Довженко); Для статуеток і скульптурних композицій малих форм застосовують неглазуровану глину – теракоту (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
теракота —
-и, ж. 1》 Випалена кольорова високоякісна гончарна глина. 2》 Неглазурований керамічний виріб із такої глини. || збірн. Вироби з цієї глини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
теракота —
ТЕРАКО́ТА, и, ж. 1. Випалена кольорова високоякісна гончарна глина. Деякі хліви пофарбовані теракотою майже під стріху (Довж., III, 1960, 514)...
Словник української мови в 11 томах
-
теракота —
(італ. — випалена земля) Неглазурована кераміка з кольорової глини. Після випалення отримує характерні кольори і фактуру (грубозернисту або поліровану).
Архітектура і монументальне мистецтво