тетерук —
тетеру́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
тетерук —
ТЕТЕРУ́К, ТЕТЕРЮ́К, а́, ч. Великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці – пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною. З свистом від розмаху дужих крил проносились між деревами важкі тетеруки, приліплювались до міцних гілляк дерев...
Словник української мови у 20 томах
тетерук —
тетерюк, -а, ч. Великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці – пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тетерук —
вел. птах родини тетерових; живе у просторих проріджених лісах Євразії; довж. бл. 60 см; самці мають ліроподібний хвіст; характерне токування; охороняється.
Універсальний словник-енциклопедія
тетерук —
ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К) (лісовий птах ряду курячих), ТЕ́ТЕРЕВ, ТЕТЕРВА́К, ТЕТЕ́РЯ, КОСА́Ч, КО́ГУ́Т діал. Тисячі слідів куріпок, тетеруків, зайців вимережили сніг по долині (І. Багмут); Луна йому сто раз одповідає, Тетерюків полохаючи зграї (М.
Словник синонімів української мови
тетерук —
ТЕТЕРУ́К, ТЕТЕРЮ́К, а́, ч. Великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці — пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною. З свистом від розмаху дужих крил проносились між деревами важкі тетеруки, приліплювались до міцних гілляк дерев...
Словник української мови в 11 томах
тетерук —
Тетерук, тетерюк, -ка м. = тетервак. Н. Вол. у. Глухий, як тетерук. Ном. № 8556.
Словник української мови Грінченка