тетерук

ТЕТЕРУ́К, ТЕТЕРЮ́К, а́, ч.

Великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці – пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною.

З свистом від розмаху дужих крил проносились між деревами важкі тетеруки, приліплювались до міцних гілляк дерев, топтались незграбно, насторожено поводячи товстими лискучими шиями (Ю. Збанацький);

Найчастіше тетеруки живуть у мішаних або листяних лісах, де багато галявин, порубів та полів (з наук.-попул. літ.);

Блискучий птах з хвостом, подібним до музичного інструмента – ліри, тетерюк належить до найкрасивіших птахів нашої фауни (з наук. літ.);

* У порівн. Глухий, як тетерук (Номис).

Значення в інших словниках

1. тетерук — тетеру́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тетерук — тетерюк, -а, ч. Великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці – пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тетерук — вел. птах родини тетерових; живе у просторих проріджених лісах Євразії; довж. бл. 60 см; самці мають ліроподібний хвіст; характерне токування; охороняється.  Універсальний словник-енциклопедія
4. тетерук — ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К) (лісовий птах ряду курячих), ТЕ́ТЕРЕВ, ТЕТЕРВА́К, ТЕТЕ́РЯ, КОСА́Ч, КО́ГУ́Т діал. Тисячі слідів куріпок, тетеруків, зайців вимережили сніг по долині (І. Багмут); Луна йому сто раз одповідає, Тетерюків полохаючи зграї (М.  Словник синонімів української мови
5. тетерук — Тетеру́к, -ка́; -руки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тетерук — ТЕТЕРУ́К, ТЕТЕРЮ́К, а́, ч. Великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці — пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною. З свистом від розмаху дужих крил проносились між деревами важкі тетеруки, приліплювались до міцних гілляк дерев...  Словник української мови в 11 томах
7. тетерук — Тетерук, тетерюк, -ка м. = тетервак. Н. Вол. у. Глухий, як тетерук. Ном. № 8556.  Словник української мови Грінченка