Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тигр

Тигр, -ра, -рові; ти́гри, -рів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Тигр — Тигр іменник чоловічого роду річка в Західній Азії  Орфографічний словник української мови
  2. тигр — ТИГР, а, ч. 1. Великий хижий звір родини котячих жовтогарячого забарвлення з чорними смугами, що водиться у Примор'ї, Південно-Східній Азії та Індії. Вдарив страшний грім ..  Словник української мови у 20 томах
  3. тигр — -а, ч. Великий хижий звір родини котячих жовтогарячого забарвлення з чорними смугами. || перен. Про людину, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Тигр — Ріка в Туреччині та Іраку; довж. 1950 км; протікає через Месопотамію, з Євфратом творить Ель-Араб; використовується для зрошування.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. тигр — ТИГР, а, ч. 1. Великий хижий звір родини котячих жовтогарячого забарвлення з чорними смугами. Вдарив страшний грім.. Наставало одно з тих з’явищ натури, перед котрими в Індії леви та тигри стають смирніші од ягнят (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  6. тигр — Тигр, -ра м. Тигръ, Felis tigris. О. 1861. IX. 191.  Словник української мови Грінченка