тигр
ТИГР, а, ч.
1. Великий хижий звір родини котячих жовтогарячого забарвлення з чорними смугами.
Вдарив страшний грім.. Наставало одно з тих з’явищ натури, перед котрими в Індії леви та тигри стають смирніші од ягнят (Н.-Лев., II, 1956, 390);
В пролом той половці впали І тут тільки показали Хижість тигра й силу льва (Фр., XIII, 1954, 372);
Дивлюсь — аж ось жирафи, і тигри, й крокодил… Це піді мною Африка, велика річка Ніл (Забіла, У.. світ, 1960, 41);
*У порівн. Хазяїн кав’ярні встав і нечутно підійшов до дверей, прислухаючись. Потім він, як тигр, опинився на середині кімнати (Ю. Янов., II, 1958, 86);
// перен. Про людину, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра.
У галасі мені хтось показав Край столу місце і значуще мовив: Тут за часів Паризької комуни Промову виголосив Клемансо. «Тигр Клемансо!» Тоді він був не тигром, А радше лисом (Рильський, III, 1961, 265);
— Гедзь? Це тигр, а не гедзь! Він же мені хату розвалив! — Оце-от, бачите, його ж це робота! Ой, лишенько мені! — сказала Бовкуниха, коли обеззброєний Тарас стояв перед начальником конвою (Довж., І, 1958, 370).
2. перен., розм. Назва німецького важкого танка періоду другої світової війни.
Валька зарядив гармату бронебійним. Удар був точний. «Тигр».. сердито загарчав, закрутився і.. запалахкотів, знесилений, посеред степу (Літ. Укр., 21 .VI 1968, 1);
Натовп людей, що розглядали тигра, збільшувався, їх цікавив не тільки танк, а й палка розмова молодих лейтенантів (Мокр., Сто.., 1961, 48).
Словник української мови (СУМ-11)