тигреня
ТИГРЕНЯ́, я́ти, с. Маля тигриці.
Муркет [кіт].. був трохи схожий на малесеньке тигреня: у нього темно-сірі смуги перемежалися з золотавими, тільки кінчик хвоста був чорний (Коп., Подарунок, 1956, 78);
17-річний звіролов.. з любов’ю доглядав тигреня (Веч. Київ, 17.I 1968, 4);
*У порівн. Побачивши Мічуріна, хлопець заборсався в руках Терентія, як тигреня (Довж., І, 1958, 409).
Словник української мови (СУМ-11)