1. Словник української мови в 11 томах

тигреня

ТИГРЕНЯ́, я́ти, с. Маля тигриці.

Муркет [кіт].. був трохи схожий на малесеньке тигреня: у нього темно-сірі смуги перемежалися з золотавими, тільки кінчик хвоста був чорний (Коп., Подарунок, 1956, 78);

17-річний звіролов.. з любов’ю доглядав тигреня (Веч. Київ, 17.I 1968, 4);

*У порівн. Побачивши Мічуріна, хлопець заборсався в руках Терентія, як тигреня (Довж., І, 1958, 409).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тигреня — тигреня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тигреня — ТИГРЕНЯ́, ня́ти, с. Маля тигриці. Муркет [кіт] .. був трохи схожий на малесеньке тигреня: у нього темно-сірі смуги перемежалися з золотавими, тільки кінчик хвоста був чорний (О. Копиленко); 17-річний звіролов .. з любов'ю доглядав тигреня (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. тигреня — -яти, с. Маля тигриці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тигреня — Тигреня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)