Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тигриця

Тигри́ця, -ці, -цею; -ри́ці, -ри́ць

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тигриця — тигри́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. тигриця — ТИГРИ́ЦЯ, і, ж. Самка тигра. Знаєш, надто вже ти – поет, Лігуріне! То велика біда, страшна небезпека: Ні тигриці, як діти їй повбивають, Ні гадюки, як літнє сонце пригріє, Скорпіона страшного так не бояться (М. Зеров); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  3. тигриця — -і, ж. Самиця тигра. || перен., розм. Про жінку, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тигриця — ТИГРИ́ЦЯ, і, ж. Самиця тигра. Знаєш, надто вже ти — поет, Лігуріне! То велика біда, страшна небезпека: Ні тигриці, як діти їй повбивають, Ні гадюки, як літнє сонце пригріє, Скорпіона страшного так не бояться (Зеров, Вибр., 1966, 341); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
  5. тигриця — Тигриця, -ці ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.  Словник української мови Грінченка