Орфографічний словник української мови

тигриця

тигри́ця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тигриця — ТИГРИ́ЦЯ, і, ж. Самка тигра. Знаєш, надто вже ти – поет, Лігуріне! То велика біда, страшна небезпека: Ні тигриці, як діти їй повбивають, Ні гадюки, як літнє сонце пригріє, Скорпіона страшного так не бояться (М. Зеров); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  2. тигриця — -і, ж. Самиця тигра. || перен., розм. Про жінку, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тигриця — Тигри́ця, -ці, -цею; -ри́ці, -ри́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тигриця — ТИГРИ́ЦЯ, і, ж. Самиця тигра. Знаєш, надто вже ти — поет, Лігуріне! То велика біда, страшна небезпека: Ні тигриці, як діти їй повбивають, Ні гадюки, як літнє сонце пригріє, Скорпіона страшного так не бояться (Зеров, Вибр., 1966, 341); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
  5. тигриця — Тигриця, -ці ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.  Словник української мови Грінченка