титло —
ти́тло іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
титло —
ТИ́ТЛО, а, с. У стародавній і середньовічній грецькій, латинській і слов'янській писемності – надрядковий знак над скорочено написаним словом або над літерою, вжитою у значенні цифри.
Словник української мови у 20 томах
титло —
Титул; напис
Словник застарілих та маловживаних слів
титло —
-а, с. У стародавній і середньовічній грецькій, латинській і слов'янській писемності – надрядковий знак над скорочено написаним словом або над літерою, вжитою у значенні цифри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
титло —
ТИ́ТЛО, а, с. У стародавній і середньовічній грецькій, латинській і слов’янській писемності — надрядковий знак над скорочено написаним словом або над літерою, вжитою у значенні цифри.
Словник української мови в 11 томах
титло —
Титло, -ла с. Титло, знакъ сокращеніи въ письмѣ. Не минайте ані титла, ніже тії коми. Шевч.
Словник української мови Грінченка