титло
ТИ́ТЛО, а, с. У стародавній і середньовічній грецькій, латинській і слов’янській писемності — надрядковий знак над скорочено написаним словом або над літерою, вжитою у значенні цифри.
Над самою криничкою, на кам’яній рівній стіні, було видно стерті сліди якогось напису слов’янськими буквами, од котрого зостались тільки титла (Н.-Лев., II, 1956, 125);
Читаймо давні титла й коми, Життя будуючи нове! (Рильський, Весн. пісня, 1952, 86).
Словник української мови (СУМ-11)