Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

токар

То́кар, -ря, -реві; -карі, -рів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. токар — то́кар іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. токар — ТО́КАР, я, ч. Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті. Був колись Павло Жуков не останнім токарем... (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. токар — -я, ч. Робітник, фахівець із механічної обробки металу, дерева та інших матеріалів способом обточування на токарному верстаті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. токар — ТО́КАР, я, ч. Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті. Був колись Павло Жуков не останнім токарем… (Донч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах