торгівля —
[тоург’іўл'а] -л'і, ор. -леийу
Орфоепічний словник української мови
торгівля —
ТОРГІ́ВЛЯ, і, ж. Купівля й продаж товарів. Творив він плани організування експортної торгівлі (І. Франко); Щира козацька душа гаряче зневажала не торгівлю, а будь-яке гендлярство (О. Ільченко); Середня Азія – золоте дно для торгівлі.
Словник української мови у 20 томах
торгівля —
-і, ж. Купівля й продаж товарів. Зовнішня торгівля — торгівля між країнами, яка складається з вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів і послуг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
торгівля —
Обмін матеріальних благ між сферами виробництва і споживання; окрема галузь національної економіки, предметом діяльності якої є посередництво у русі матеріальних благ за допомогою товарного обміну, здійснюваного шляхом укладення актів купівлі-продажу.
Універсальний словник-енциклопедія
торгівля —
ТОРГІ́ВЛЯ (купівля і продаж товарів), ТОРГ, ТОРГУВА́ННЯ, КРА́МА́РСТВО, ПЕРЕТО́РГ розм., ПЕРЕТО́РЖКА розм., ТОРГО́ВИЦЯ заст., НЕГО́ЦІЯ заст.; ТО́РЖИЩЕ заст. (на торговій площі); КУПЕ́ЦТВО заст. (заняття купця).
Словник синонімів української мови
торгівля —
ТОРГІ́ВЛЯ, і, ж. Купівля й продаж товарів. Творив він плани організування експортної торгівлі (Фр., VI, 1951, 236); Щира козацька душа гаряче зневажала не торгівлю, а будь-яке гендлярство (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах
торгівля —
рос. торговля форма обміну товарів, за якої рух їх із сфери виробництва до сфери споживання або зміна одного власника товару іншим відбувається на основі купівлі-продажу.
Eкономічна енциклопедія
торгівля —
Торгівля, -лі ж. Торговля. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка