трактувати —
трактува́ти 1 дієслово недоконаного виду витлумачувати; кваліфікувати; вести переговори трактува́ти 2 дієслово недоконаного виду частувати, пригощати рідко
Орфографічний словник української мови
трактувати —
Трактува́ти (кого?, що?). 1. Сприймати, оцінювати, ставитися (до когось, чогось). Наші люди не вміють її [Кобринську] цінити, і єсли би поляки таку жінку мали, вони би її інакше трактували (Коб.
Українська літературна мова на Буковині
трактувати —
Тлумачити, витлумачувати; (кого) ставитися до, обходитися з ким; З. частувати, пригощати; ІСТ. вести переговори.
Словник синонімів Караванського
трактувати —
ТРАКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. що. Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (М.
Словник української мови у 20 томах
трактувати —
трактува́ти I.кваліфікувати, оцінювати, характеризувати (ст) трактува́ти II.частувати, пригощати (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
трактувати —
Вести переговори
Словник застарілих та маловживаних слів
трактувати —
I -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. || Характеризувати, зображувати образ, сюжет, тему тощо згідно зі своїми поглядами, розумінням. 2》 перех., рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трактувати —
ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ'Я́СНЮВАТИ (РОЗ'ЯСНЯ́ТИ), ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ'ЯСНЯТИ заст.
Словник синонімів української мови
трактувати —
ТРАКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
трактувати —
Трактува́ти, -ту́ю, -єш гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178.
Словник української мови Грінченка